105-річна організація Пласт змушує продовжувати йти вперед. Це було маленьке справедливе, доброзичливе і миле суспільство, де не було сварок, де всі несли відповідальність за свої вчинки. Я різко почала здавати проби, була змушена спілкуватися з новими людьми, здобула найвище відзначення для юнацтва, стала вірлицею, про що кілька років тому навіть не мріяла. За що я вдячна Пласту? За чарівний пендаль, за спогади, досвід, ватри, згорівший ніс.